Курсовий проєкт є самостійною, завершеною навчально-науковою працею здобувача над темою, що структурно входить в проблематику дисципліни “Інфраструктура геопросторових даних”. Виконання і захист курсового проєкту є важливим етапом вивчення матеріалу навчальної дисципліни «Інфраструктура геопросторових даних». В ході роботи над курсовим проектом здобувач поглиблює і розширює отриманні знання за обраною темою, знайомиться з останніми розробками і технологіями в області автоматизації кадастрових систем і геоінформатики, набуває практичних навичок розв’язування завдань з використанням геоінформаційних систем.
Мета виконання курсового проєкту – дати здобувачам навички проведення наукового дослідження, розвинути у них навички творчої самостійної роботи, оволодіння загальнонауковими і спеціальними методами сучасних наукових досліджень, поглибленим вивченням будь-якого питання, теми навчальної дисципліни. Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсовий проект виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних здобувачами за час навчання та їх застосування при комплексному вирішенні конкретного фахового завдання.
В ході виконання і захисту курсового проєкту здобувач повинен:
- продемонструвати здатність до самостійної роботи;
- показати вміння виконувати пошук, опрацьовувати і аналізувати множину літературних джерел, у тому числі розміщених у мережі Інтернет (офіційні сайти фірм-розробників ГІС, державні та приватні портали і сайти, тематикою яких є кадастрові системи, геоінформаційні технології, дистанційне зондування землі, виконання землевпорядних робіт тощо);
- оволодіти вміннями планування, організації і проведення наукового дослідження, навичками теоретичного аналізу в межах розроблюваної теми;
- вільно володіти загальноприйнятою термінологією в області кадастру та геоінформатики;
- оволодіти здатністю бачити сутність проблеми в досліджуваному об’єкті;
- формулювати і грамотно висловлювати свої думки в ході розробки проєкту та під час захисту;
- вміти застосовувати аналітичний апарат ГІС для розв’язування конкретного завдання;
- обґрунтовано висувати свої пропозиції та рекомендації, які на думку здобувача повинні покращити стан або процес в досліджуваному об’єкті;
- одержати навички публічного виступу та вміння підтримувати наукову дискусію.
Курсовий проєкт повинен включати теоретичну частину – викладення позицій і підходів, що сформувалися у науці і практиці з теми курсового проекту, аналіз проблеми (відповідно до теми курсового проєкту) на прикладі конкретної ситуації (підприємства, технології, процесу, явища), і практичну частину – розробка алгоритму розв’язання проблеми, структури бази даних, геоінформаційних моделей, їх опис і практична реалізація в геоінформаційному середовищі.
Процес виконання курсового проєкту поділяється на декілька етапів, а саме:
- вибір теми курсового проєкту;
- підготовка до розробки курсового проєкту;
- складання плану роботи;
- робота над теоретичною частиною курсового проєкту;
- розробка практичної частини (алгоритм, база даних, модель тощо);
- тестування практичної частини проекту;
- формування тексту курсового проєкту;
- оформлення проєкту;
- захист курсового проєкту.
Термін виконання курсових проєктів визначається програмою навчальної дисципліни. Виконання курсового проєкта починається одночасно з вивчення дисципліни «інфраструктура геопросторових даних» і закінчується захистом напередодні екзамену.
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЄКТУ
Загальні вимоги до курсового проєкту
До курсового проєкту висуваються наступні вимоги:
- достатній теоретичний рівень;
- навчально-науковий характер;
- чіткість побудови роботи;
- структурно-логічна послідовність викладення розділів та підрозділів;
- чіткість формулювань, що виключає можливість суб’єктивного і неоднозначного тлумачення;
- стислість і точність формулювань;
- дієвість розробки (алгоритму, бази даних, моделі);
- конкретність викладу результатів проєкту;
- переконливість аргументації та обґрунтованість висновків і пропозицій.
Матеріал курсового проєкту повинен повністю розкривати тему. Структура проєкту повинна бути послідовною і логічно взаємопов’язаною. Стиль викладення має бути науково-дослідницьким; викладення матеріалу популярним стилем (розмовним, публіцистичним, літературним тощо) недопустиме. Курсовий проєкт повинен мати правильно оформлений науковий апарат: посилання, цитати, формули, схеми, лістінги тощо. Слід зауважити, що відсутність посилань на інформаційні джерела, за правилами тлумачення матеріалу роботи, свідчить, що все представлене в проєкті є індивідуальною, самостійною розробкою автора. При цьому, якщо ідеї, розробки, текстовий опис, наведені в курсовому проєкті, не належать автору, то робота вважається плагіатом і оцінюється незадовільно.
Дослідницький характер курсового проєкта визначається наявністю елементів наукового дослідження:
- вивчення та опрацювання достатньої кількості опублікованих джерел (книг, журнальних та Інтернет статей та інших розробок) вітчизняних і зарубіжних авторів;
- систематизація та аналіз різних думок і підходів, формулювання власної точки зору на проблему, що розглядається;
- порівняння сучасних теоретичних поглядів, технологій, підходів, технік, розробка висновків і рекомендацій.
На якість курсового проєкту суттєво впливає вміле використання практичного матеріалу.
Орієнтовний обсяг текстової частини курсового проєкту – 35-50 сторінок при комп’ютерному наборі тексту і використанні шрифту «Times New Roman», кегль – 14, друк через 1,5 інтервали. Обсяг додатків до обсягу курсового проєкту не додається.
До текстової частини курсового проекту обов’язково додається практична частина у вигляді файла проекту, просторових даних, над якими виконуються операції, інші необхідні файли (файли стилів просторових даних, моделей, баз даних тощо).
До захисту допускаються курсові проєкти, що оформлені згідно з чинними вимогами Єдиної системи конструкторської документації та Єдиної системи технологічної документації, а також вимогами цих методичних рекомендацій, містять відповідні доданки: файли проекту, просторові дані, моделі тощо.
Вибір теми курсового проєкту
Теми курсових робіт розробляються викладачами дисципліни «Інфраструктура геопросторових даних» та затверджуються рішенням кафедри «Геодезії, картографії та землеустрою». Кількість пропонованих тем повинна дещо перевищувати кількість здобувачів, що виконують курсовий проєкт. Перелік тем зберігається на кафедрі і видається викладачем на початку вивчення дисципліни «Інфраструктура геопросторових даних». Здобувачі самостійно обирають тему курсового проєкту згідно з затвердженим переліком.
Увага
При виборі теми необхідно провести дослідження на предмет доступності відкритих просторових даних і можливості їх використання для рішення задачі у курсовому проєкті.
Здобувач має право пропонувати власну тему курсового проєкту, що відповідає його схильностям і інтересам, для чого необхідно представити обґрунтування доцільності її розробки. Тема вважається дозволеною до розробки після підписання заяви здобувача з обґрунтуванням доцільності і затвердження її на кафедрі. Тема курсового проєкту не може мати описовий характер, тобто при її формулюванні повинна бути закладена дослідницька проблема. Сформульована тема по можливості повинна бути стислою і відповідати змісту проєкту. При виборі теми курсового проєкту, або самостійному формулюванні теми доцільно обирати тему, напрям якої пов’язаний з проблематикою майбутньої випускної кваліфікаційної роботи (проекту).
Складання плану курсового проєкту
Після закріплення теми курсового проекту здобувачу необхідно провести аналіз літературних джерел за обраною темою, наявності і достатності відкритих просторових даних, аналіз доступних геоінформаційних платформ та/або джерел просторових даних та засобів для їх одержання і скласти розгорнутий план курсового проєкту із зазначенням основних розділів і підрозділів. План курсового проєкту є обов’язковим документом. У разі утруднень здобувач має право звернутися за допомогою до викладача. В будь-якому випадку, складений план курсового проєкту потрібно узгодити з науковим керівником, що унеможливить грубі структурні помилки при виконанні курсового проєкту (для складання плану курсового проєкту зазвичай відводиться 1-2 тижня після закріплення теми).
План курсового проєкту відображає його структуру і формує перелік робіт, що необхідно виконати для успішного захисту курсового проєкту. Структура визначає порядок викладення матеріалу, компонування і взаємозв’язок її складових частин, а також визначає цілісність роботи. Доцільно, щоб початкові питання плану були орієнтовані на аналіз теоретичних питань пов’язаних з проблемою, наступні – на відшукання способу (методу, методики, алгоритму тощо) розв’язання досліджуваної проблеми, заключні – на практичну реалізацію у геоінформаційному середовищі. План повинен відображати логічну послідовність роботи, відсутність повторювань, чіткість викладення теми.
В процесі виконання курсового проєкту план може змінюватися у відповідності до розкриття теми. Зміни плану потребують узгодження з науковим керівником.
Керівництво курсовим проєктом
З метою надання здобувачу теоретичної і практичної допомоги в період підготовки і написання курсового проєкту кафедра призначає йому керівника.
Керівник курсового проєкту здійснює теоретичну і практичну допомогу здобувачу в період підготовки і розробки курсового проєкту, допомагає скласти план роботи, дає здобувачу рекомендації щодо структури, змісту і оформлення проєкту, підбору літературних джерел та джерел просторових даних, модулів, алгоритмів, функцій, плагинів тощо. Крім того, керівник вказує на недоліки у проєкті, аргументуванню, застосуванню функій, алгоритмів, методів, композиції і стилю подання просторових шарів тощо, радить, про їх усунення. У випадку самостійного обрання теми керівник допомагає здобувачу визначити та конкретизувати тему проєкту.
В ході роботи здобувач подає на розгляд керівнику виконані розділи курсового проєкту, і, відповідно до його зауважень, уточнює, доповнює, доопрацьовує і в разі потреби перепрацьовує представлені розділи. Важливим при виконанні курсового проєкту є постійний контакт і консультації з керівником з метою виявлення і виправлення помилок і неточностей, що суттєво підвищує якість виконання курсового проєкту.
Кінцевий варіант курсового проєкту здобувач віддає на перевірку на плагіат і разом зі звітом про автентичність роботи подає науковому керівнику не пізніше, ніж за два тижні до захисту.
Увага
Курсовий проєкт завантажується у відповідний розділ дисципліни системи дистанційного навчання MOODLE не пізніше ніж за два тижні до захисту. Зміст завантаження має містити пояснювальну записку, файл проєкту, базу даних з просторовими шарами, моделями, стилями тощо, звіт з перевірки на плагіат.
Науковий керівник тестує, рецензує та оцінює курсовий проєкт.
У рецензії науковий керівник дає її стислу характеристику, оцінює теоретичний рівень, глибину проведених досліджень, доцільність і обґрунтованість запропонованих рекомендацій, переваги та вади проєкту.
Аналіз рецензій визначає наступні основні недоліки:
- невідповідність курсового проєкту затвердженій темі;
- відсутність системності, логічної зв’язності і цілісності роботи;
- ефективність та правильність обробки просторових даних, правильність побудови алгоритму тощо;
- відсутність посилань на інформаційні джерела;
- відсутність схематичних пояснень до текстового матеріалу;
- невиконання рекомендацій в частині оформлення роботи.
Якщо робота оцінена позитивно, то здобувач допускається до захисту курсового проєкту. В іншому випадку здобувач одержує незадовільну оцінку.
Увага
Здобувач самостійно виконує курсовий проєкт. Відповідальність за теоретично і методично правильну розробку і освітлення теми курсового проєкту, а також її якість і зміст цілком і повністю лежать на здобувачеві.
Підготовка доповіді
При підготовці доповіді здобувачу, для себе, потрібно чітко визначитися, в чому полягає мета проєкту, які основні завдання проєкту, що досліджувалось, які методи застосовувались при дослідженні, які одержані результати, які конкретні пропозиції та рекомендації зроблені. Відповіді на ці питання допоможуть структурувати зміст доповіді. Перевірити логіку доповіді виступу допоможе наступний прийом – зміст кожного абзацу сформулювати одним реченням, потім виписати по порядку всі фрази. Якщо вони вишикуються в певній послідовності, значить, виступ має чітку і логічну структуру.
На доповідь відводиться від 5 до 7 хвилин, що цілком достатньо для стислого викладення сутності проєкту і основних результатів. При доповіді матеріал проєкту необхідно представляти спокійно, чітко, в межах встановленого часового ліміту, при цьому бажаним є не читання підготовленої доповіді, а викладення матеріалу підготовленої доповіді від себе. У випадку, якщо здобувач вирішив читати доповідь, слід очикувати зниження якості представлення проєкту, що відбувається через низку факторів, а саме:
- чудово підготовлений письмовий матеріал при озвучуванні може бути важким для сприйняття;
- порушується контакт між доповідачем та членами комісії;
- нерідко читання доповіді перевищує ліміт встановленого часу;
- враження, що здобувач добре оволодів матеріалом скрадається;
- виступ може оказатися нудним.
Особливо важливі матеріали бажано представити в ілюстрованому вигляді, що може бути оформлено у вигляді презентації або у вигляді роздаткового матеріалу (таблиці, рисунки, діаграми, графіки, скріни тощо) для всіх членів комісії на листах формату А4. Всі матеріали повинні бути охайно оформлені, мати заголовки і необхідні пояснення. Для підсилення презентабельності проєкта доцільно продемонструвати проєкт (функціонування алгоритму обробки даних, роботу ГІС, подання просторових шарів, структуру бази даних) у вигляді відео наприкінці доповіді.
Увага
Презентаційний матеріал, відео здобувач завантажує у відповідний розділ дисципліни системи дистанційного навчання MOODLE до свого проєкту.
Захист курсового проєкту
Захист курсового проєкту проводиться до екзамену з дисципліни «Інфраструктура геопросторових даних». Процедура захисту передбачає публічну доповідь перед комісією. Під час доповіді здобувач в стислій формі повинен озвучити тему, назвати об’єкт, предмет і мету курсового проєкту, обґрунтувати актуальність теми, основний зміст виконаного проєкту, висновки, пропозиції і рекомендації. Тривалість доповіді не повинна перевищувати семи хвилин. Після доповіді здобувач відповідає на запитання та зауваження членів комісії.
При захисті бажано використовувати найбільш суттєві матеріали, а також результати, які отримані здобувачом особисто. Недоцільними будуть висловлювання декларативного характеру, наведення переліку нормативно-законодавчих актів та загальновідомих фактів. Під час захисту здобувач має право користуватися курсовим проєктом.
У ході захисту кваліфікаційної роботи необхідно стояти лицем до комісії. Не рекомендується читати текст докладу.
Відповідно до результатів захисту курсового проєкту виставляється оцінка, яка заноситься до екзаменаційної відомості. На «відмінно» оцінюються проєкти, присвячені актуальним проблемам. Зміст проєкту повинен бути завершеним сюжетом, який розкриває зазначену тему згідно з планом, розробленим здобувачем при допомозі наукового керівника. Проєкт має бути оформлена відповідно до викладених вище вимог. На «добре» та «задовільно» оцінюються проєкти, які розкривають у цілому тему, але не відповідають одній або кільком вищезазначеним вимогам. Загальна оцінка проєкта здійснюється з урахуванням результатів її захисту перед відповідною комісією.
Здобувачі, які отримали незадовільну оцінку на захисті, повинні виконати доопрацювання курсового проєкту і представити її для повторного захисту.
Тематика курсових проєктів з дисципліни «Інфраструктура геопросторових даних»
Увага
Даний розділ методичних вказівок містить перелік назв напрямів тематики курсових проєктів, в межах яких здобувач вищої освіти може сформулювати цікаву для себе тему курсового проєкту. Для цього, на початковому етапі викладання дисципліни (протягом 2-4 тижнів) здобувач вищої освіти звертається до викладача з питання остаточного формулювання теми або консультації і допомоги у питанні вибору тематичного напрямку і остаточного формулювання назви курсового проєкту. Бажано, щоб обрана тема слугувала основою для написання випускної кваліфікаційної роботи (проєкта).
- Розробка структур кадастрових баз даних і/або проєктування кадастрових баз даних:
- на територію конкретного регіону, населеного пункту, територіальної громади, сільської ради у певній сфері інтересу (земельна, рослинності, екології, інженерних мереж, містобудівна, житлово-комунального господарства, корисних копалин, демографії, економіки, статистики, криміногенної ситуації тощо);
- у конкретній сфері інтересу (конкретному кадастрі) у взаємозв’язку з відомостями з інших галузевих кадастрів, реєстрів, статистичних звітів тощо.
- Розробка алгоритмів, способів, методів, моделей інтеграції сторонніх інформаційних ресурсів для використання у конкретній кадастровій системі на певну територію або сферу інтересу, наприклад:
- інтеграція відомостей статистичного звіту Головного управління статистики у геоінформаційну систему регіону (економічну, демографічну тощо);
- використання відкритих геоінформаційних ресурсів в задачах автоматизованої кадастрової системи;
- обмін просторовими даними між різними системами кадастру (наприклад ГІС об’єднаної громади, яка потребує інтеграції та автоматичного оновлення даних земельного, містобудівного або інших кадастрів).
- Розробка алгоритмів, способів, методів, моделей верифікації кадастрових даних, перевірки актуальності і валідності відомостей, що міститься у кадастровій базі даних, наприклад:
- аналіз топологічних помилок геометрії об’єктів кадастрового обліку;
- аналіз і верифікація імпортованих просторових даних іншого кадастру (іншого геоінформаційного сервісу);
- аналіз актуальності даних (пошук застарілих даних), що міститься в кадастровій базі даних.
- Вдосконалення або розробка нових алгоритмів, способів, методів, моделей нормативної грошової оцінки земель, автоматизації експертної оцінки земель, підтримки прийняття обґрунтованого та об’єктивного рішення щодо вартості об’єкта нерухомості, наприклад:
- вдосконалення операцій зонування території для визначення вагових коефіцієнтів при нормативній грошовій оцінці земель;
- розробка алгоритму врахування певного просторового чинника, що впливає на вартість об’єкта та/або автоматизація операцій визначення його вагомості на основі відкритих просторових даних;
- автоматизація експертної оцінки, підтримка рішення щодо комплексного врахування просторових чинників, які впливають на вартість об’єкта.
- Створення локальних ортофотопланів при застосуванні БПЛА на певну територію, автоматизоване цифрування ортофотопланів, створення 3D моделей, наприклад:
- створення ортофотоплану території Національного університету «Чернігівська політехніка»;
- цифрування ортофотоплану підприємства з метою створення локальної ГІС;
- оцінка точності прив’язки ортофотоплану на територію.
- Моделі, методи, плагіни автоматизованого імпорту/експорту моделей (проєктів) CAD форматів у кадастрові ГІС, наприклад:
- імпорт даних проєкту капітального ремонту дороги … у дорожньо-транспортну геоінформаційну систему;
- імпорт в ГІС і просторова прив’язка об’єктів CAD моделей, виконаних у локальних системах координат.
- Розробка алгоритмів, способів, методів, моделей дослідження кількості і/або якості об’єктів кадастрового обліку, наприклад:
- дослідження дотримання сівозмін на певну територію основі аналізу ретроспективи супутникових знімків;
- визначення індексу NDVI на основі багатоспектральних супутникових знимків;
- інвентаризація об’єктів кадастрового обліку на певну територію.
- Розробка алгоритмів і моделей дотримання норм законодавчих і нормативних документів, стандартів і будівельних норм на основі проведення геопросторового аналізу, наприклад:
- розробка алгоритму і моделі перевірки законності виділення земельних ділянок на основі відкритих даних (наприклад в межах водоохоронних зон) з конкретним дослідженням певної території;
- геоінформаційний аналіз дотримання санітарних норм розташування об’єктів дошкільної освіти в контексті урбанізації і розвитку міста;
- геоінформаційні моделі і розрахунок загазованості певних житлових територій.
- Розробка стилів подання просторових об’єктів галузевих кадастрів, розробка SVG-символів для відображення точкових об’єктів галузевих кадастрів, розробка систем класифікації об’єктів кадастрового обліку, наприклад:
- розробка і обґрунтування стилів подання просторових об’єктів геоінформаційної системи територіальної громади;
- класифікація об’єктів кадастрового обліку в геоінформаційній системі на певну територію, сферу, заклад, підприємство тощо;
- розробка SVG-символів геоінформаційної системи міністерства надзвичайних ситуацій (заміновані території), національної поліції (кримінальна карта), демогарфії населення тощо.
- Проведення просторових аналізів, створення прогнозів на основі даних відкритих джерел, наприклад:
- аналіз демографічного стану Чернігівського регіону та найближчі перспективи;
- аналіз, моделювання і прогнозування паводкової ситуації у регіоні, населеному пункті;
- аналіз екологічного стану територій на основі даних дистанційного дослідження.
- Створення атласів території (регіону, об’єднаної громади, населеного пункту, підприємства тощо), наприклад:
- розробка розділу «Економічний розвиток» локальної інфраструктури просторових даних … територіальної громади;
- розробка геоінформаційного атласу корисних копалин … району на основі відкритих даних;
- розробка інфологічної схеми геоінформаційної системи підприємства (установи, організації) … .
- Розробка плагінів (окремих програмних модулів) у середовищі відкритих геоінформаційних систем, наприклад:
- розробка QGIS плагіну екологічної оцінки повітря;
- розробка плагіну визначення зон міської доступності для маломобільних верств населення.
- Проведення статистичного просторового аналізу регіону на основі даних відкритих джерел (звіт управління статистики).
- Створення реєстру законодавчих і нормативних документів у сфері кадастрового обліку.