Курсовий проект є самостійною, завершеною навчально-науковою працею здобувача над темою, що структурно входить в проблематику дисципліни “ Фотограмметрія та дистанційне зондування”. Виконання і захист курсового проекту є важливим етапом вивчення матеріалу навчальної дисципліни «Фотограмметрія та дистанційне зондування». В ході роботи над курсовим проектом здобувач поглиблює і розширює отриманні знання за обраною темою, знайомиться з останніми розробками і технологіями в області і геоінформційних систем ДЗЗ.
Космічні технології є ефективним засобом постійного і надійного глобального моніторингу навколишнього середовища. Завдяки оглядовості, об’єктивності та оперативності одержання інформації, дані дистанційного зондування Землі з космосу виступають важливим джерелом геопросторових даних. Аерокосмічна інформація використовується для доповнення, узагальнення та деталізації даних, отриманих з наземних джерел і використовується в різних соціально-економічних сферах: картографуванні, гідрології, лісовому і сільському господарстві, рибному господарстві, екологічному моніторингу, земельному кадастрі і т. д. Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) є спостереження та вимірювання енергетичних і поляризаційних характеристик власного та відбитого випромінювання елементів суші, океану та атмосфери Землі в різних діапазонах електромагнітних хвиль, що сприяють опису місцезнаходження, характеру та тимчасової мінливості природних параметрів і явищ, ресурсів Землі, навколишнього середовища, а також антропогенних об’єктів і утворень.
Мета виконання курсового проєкту – виконання проекту має на меті забезпечити ЗВО знаннями, умінням і навичками, необхідними для найбільш раціонального виконання землевпорядних дій з використанням матеріалів аерознімання, як найбільш повних, інформативно ємних, що дозволяють вирішувати складні задачі землеустрою і земельного кадастру оперативно, з високою точністю і меншими витратами часу і засобів, формування знань та практичних навиків фотограмметричної обробки даних при вирішенні задач землеустрою. При виконанні курсового проекту розглядаються теоретичні та практичні питання основ дистанційного зондування, способів одержання фотозображення аерофотознімального процесу, з врахуванням оптичних властивостей елементів ландшафту і їхньої відбивної здатності, обробки матеріалів аерознімання з визначенням геометричних властивостей аерознімка, дешифрування і трансформування знімків, роботи із хмарою точок, створення планів, 3D моделей і карт за матеріалами аерофотознімання й ін.
Теоретичні та практичні основи для виконання курсового проекту. В даний час існує широкий клас систем ДЗЗ, що формують зображення досліджуваної Земної поверхні. У рамках даного класу апаратури можна виділити декілька підкласів, що розрізняються за спектральним діапазоном використовуваного електромагнітного випромінювання та за типом приймача реєстрування випромінювання, а також за методом (активний чи пасивний) зондування:
- фотографічні і фототелевізійні системи;
- скануючі системи видимого та ІЧ-діапазону (телевізійні оптико-механічні та оптико-електронні, скануючі радіометри та багатоспектральні сканери);
- телевізійні оптичні системи;
- радіолокаційні системи бічного огляду (РЛСБО);
- скануючі НВЧ-радіометри.
У той же час продовжується експлуатація та розробка апаратури ДЗЗ, орієнтованої на отримання кількісних характеристик електромагнітного випромінювання, просторово-інтегральних або локальних, що не формують зображення.
Практичний кейс курсового проекту: опанування діджитал-інструментів ДЗЗ:
- ознайомлення зі штучними супутниками Землі та основами дистанційного зондування Землі;
- ознайомлення із віртуальним глобусом «Google Earth Pro» та ресурсами «EO Browser», «LandsatLook», «NASA Worldview»;
- дослідження стану лісового покриву та водних об’єктів, агро- і урболандшафтів;
- моніторинг стану атмосферного повітря та дослідите вулканічну активність і наслідки надзвичайних ситуацій;
- огляд аерокосмічних знімків, що ілюструють зміни клімату на сайті NASA.
Підготовка та проведення моделювання поставлених завдань здійснюється в програмному середовищі:
- ArcGIS;
- Delta Digitals;
- AutoCAD;
- Raster Design;
- Q-GIS.
В роботі обирається програмний комплекс та проводиться моделювання обраного проекту. Створюються власні карти на основі інтернет-сервісів «ArcGIS online» та «Google My Maps».
В ході виконання і захисту курсового проєкту здобувач повинен:
- продемонструвати здатність до самостійної роботи;
- показати вміння виконувати пошук, опрацьовувати і аналізувати множину літературних джерел, у тому числі розміщених у мережі Інтернет (офіційні сайти фірм-розробників ГІС, державні та приватні портали і сайти, тематикою яких є кадастрові системи, геоінформаційні технології, дистанційне зондування землі, виконання землевпорядних робіт тощо);
- оволодіти вміннями планування, організації і проведення наукового дослідження, навичками теоретичного аналізу в межах розроблюваної теми;
- вільно володіти загальноприйнятою термінологією в області фотограмметрії та дистанційного зондування землі;
- оволодіти здатністю бачити сутність проблеми в досліджуваному об’єкті;
- формулювати і грамотно висловлювати свої думки в ході розробки проєкту та під час захисту;
- вміти застосовувати аналітичний апарат ГІС для розв’язування конкретного завдання;
- обґрунтовано висувати свої пропозиції та рекомендації, які на думку здобувача повинні покращити стан або процес в досліджуваному об’єкті;
- одержати навички публічного виступу та вміння підтримувати наукову дискусію.
Курсовий проєкт повинен включати теоретичну частину – викладення позицій і підходів, що сформувалися у науці і практиці з теми курсового проекту, аналіз проблеми (відповідно до теми курсового проєкту) на прикладі конкретної ситуації (підприємства, технології, процесу, явища), і практичну частину– розробка алгоритму розв’язання проблеми, структури бази даних, геоінформаційних моделей, системи ДЗЗ їх опис і практична реалізація в геоінформаційному середовищі.
Процес виконання курсового проєкту поділяється на декілька етапів, а саме:
- вибір теми курсового проєкту;
- підготовка до розробки курсового проєкту;
- складання плану роботи;
- робота над теоретичною частиною курсового проєкту;
- розробка практичної частини (алгоритм, база даних, модель тощо);
- тестування практичної частини проекту;
- формування тексту курсового проєкту;
- оформлення проєкту;
- захист курсового проєкту.
Термін виконання курсових проєктів визначається програмою навчальної дисципліни. Виконання курсового проєкта починається одночасно з вивчення дисципліни «фотограмметрія та дистанційне зондування» і закінчується захистом напередодні екзамену.
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЄКТУ
Загальні вимоги до курсового проєкту.
До курсового проєкту висуваються наступні вимоги:
- достатній теоретичний рівень;
- навчально-науковий характер;
- чіткість побудови роботи;
- структурно-логічна послідовність викладення розділів та підрозділів;
- чіткість формулювань, що виключає можливість суб’єктивного і неоднозначного тлумачення;
- стислість і точність формулювань;
- дієвість розробки (алгоритму, бази даних, моделі);
- конкретність викладу результатів проєкту;
- переконливість аргументації та обґрунтованість висновків і пропозицій.
Матеріал курсового проєкту повинен повністю розкривати тему. Структура проєкту повинна бути послідовною і логічно взаємопов’язаною. Стиль викладення має бути науково-дослідницьким; викладення матеріалу популярним стилем (розмовним, публіцистичним, літературним тощо) недопустиме. Курсовий проєкт повинен мати правильно оформлений науковий апарат: посилання, цитати, формули, схеми, лістінги тощо. Слід зауважити, що відсутність посилань на інформаційні джерела, за правилами тлумачення матеріалу роботи, свідчить, що все представлене в проєкті є індивідуальною, самостійною розробкою автора. При цьому, якщо ідеї, розробки, текстовий опис, наведені в курсовому проєкті, не належать автору, то робота вважається плагіатом і оцінюється незадовільно.
Дослідницький характер курсового проєкта визначається наявністю елементів наукового дослідження:
- вивчення та опрацювання достатньої кількості опублікованих джерел (книг, журнальних та Інтернет статей та інших розробок) вітчизняних і зарубіжних авторів;
- систематизація та аналіз різних думок і підходів, формулювання власної точки зору на проблему, що розглядається;
- порівняння сучасних теоретичних поглядів, технологій, підходів, технік, розробка висновків і рекомендацій.
На якість курсового проєкту суттєво впливає вміле використання практичного матеріалу.
Орієнтовний обсяг текстової частини курсового проєкту – 35-50 сторінок при комп’ютерному наборі тексту і використанні шрифту «Times New Roman», кегль – 14, друк через 1,5 інтервали. Обсяг додатків до обсягу курсового проєкту не додається.
До текстової частини курсового проекту обов’язково додається практична частина у вигляді файла проекту, просторових даних, над якими виконуються операції, інші необхідні файли (ортофотоплани, знимки земної поверхні, файли стилів просторових даних, дешифровані растри, баз даних тощо).
До захисту допускаються курсові проєкти, що оформлені згідно з чинними вимогами Єдиної системи конструкторської документації та Єдиної системи технологічної документації, а також вимогами цих методичних рекомендацій, містять відповідні доданки: файли проекту, просторові дані, моделі тощо.
Вибір теми курсового проєкту.
Теми курсових робіт розробляються викладачами дисципліни «Фотограмметрія та дистанційне зондування» та затверджуються рішенням кафедри «Геодезії, картографії та землеустрою». Кількість пропонованих тем повинна дещо перевищувати кількість здобувачів, що виконують курсовий проєкт. Перелік тем зберігається на кафедрі і видається викладачем на початку вивчення дисципліни «Фотограмметрія та дистанційне зондування землі». Здобувачі самостійно обирають тему курсового проєкту згідно з затвердженим переліком.
Увага
При виборі теми необхідно провести дослідження на предмет доступності відкритих просторових даних і можливості їх використання для рішення задачі у курсовому проєкті.
Здобувач має право пропонувати власну тему курсового проєкту, що відповідає його схильностям і інтересам, для чого необхідно представити обґрунтування доцільності її розробки. Тема вважається дозволеною до розробки після підписання заяви здобувача з обґрунтуванням доцільності і затвердження її на кафедрі. Тема курсового проєкту не може мати описовий характер, тобто при її формулюванні повинна бути закладена дослідницька проблема. Сформульована тема по можливості повинна бути стислою і відповідати змісту проєкту. При виборі теми курсового проєкту, або самостійному формулюванні теми доцільно обирати тему, напрям якої пов’язаний з проблематикою майбутньої випускної кваліфікаційної роботи (проекту).
Складання плану курсового проєкту.
Після закріплення теми курсового проекту здобувачу необхідно провести аналіз літературних джерел за обраною темою, наявності і достатності відкритих просторових даних, аналіз доступних геоінформаційних платформ та/або джерел просторових даних та засобів для їх одержання і скласти розгорнутий план курсового проєкту із зазначенням основних розділів і підрозділів. План курсового проєкту є обов’язковим документом. У разі утруднень здобувач має право звернутися за допомогою до викладача. В будь-якому випадку, складений план курсового проєкту потрібно узгодити з науковим керівником, що унеможливить грубі структурні помилки при виконанні курсового проєкту (для складання плану курсового проєкту зазвичай відводиться 1-2 тижня після закріплення теми).
План курсового проєкту відображає його структуру і формує перелік робіт, що необхідно виконати для успішного захисту курсового проєкту. Структура визначає порядок викладення матеріалу, компонування і взаємозв’язок її складових частин, а також визначає цілісність роботи. Доцільно, щоб початкові питання плану були орієнтовані на аналіз теоретичних питань пов’язаних з проблемою, наступні – на відшукання способу (методу, методики, алгоритму тощо) розв’язання досліджуваної проблеми, заключні – на практичну реалізацію у геоінформаційному середовищі. План повинен відображати логічну послідовність роботи, відсутність повторювань, чіткість викладення теми.
В процесі виконання курсового проєкту план може змінюватися у відповідності до розкриття теми. Зміни плану потребують узгодження з науковим керівником.
Керівництво курсовим проєктом.
З метою надання здобувачу теоретичної і практичної допомоги в період підготовки і написання курсового проєкту кафедра призначає йому керівника.
Керівник курсового проєкту здійснює теоретичну і практичну допомогу здобувачу в період підготовки і розробки курсового проєкту, допомагає скласти план роботи, дає здобувачу рекомендації щодо структури, змісту і оформлення проєкту, підбору літературних джерел та джерел просторових даних, модулів, алгоритмів, функцій, плагинів тощо. Крім того, керівник вказує на недоліки у проєкті, аргументуванню, застосуванню функій, алгоритмів, методів, композиції і стилю подання просторових шарів тощо, радить, про їх усунення. У випадку самостійного обрання теми керівник допомагає здобувачу визначити та конкретизувати тему проєкту.
В ході роботи здобувач подає на розгляд керівнику виконані розділи курсового проєкту, і, відповідно до його зауважень, уточнює, доповнює, доопрацьовує і в разі потреби перепрацьовує представлені розділи. Важливим при виконанні курсового проєкту є постійний контакт і консультації з керівником з метою виявлення і виправлення помилок і неточностей, що суттєво підвищує якість виконання курсового проєкту.
Кінцевий варіант курсового проєкту здобувач віддає на перевірку на плагіат і разом зі звітом про автентичність роботи подає науковому керівнику не пізніше, ніж за два тижні до захисту.
Увага
Курсовий проєкт завантажується у відповідний розділ дисципліни системи дистанційного навчання MOODLE не пізніше ніж за два тижні до захисту. Зміст завантаження має містити пояснювальну записку, файл проєкту, базу даних з просторовими шарами, моделями, стилями тощо, звіт з перевірки на плагіат.
Науковий керівник тестує, рецензує та оцінює курсовий проєкт.
У рецензії науковий керівник дає її стислу характеристику, оцінює теоретичний рівень, глибину проведених досліджень, доцільність і обґрунтованість запропонованих рекомендацій, переваги та вади проєкту.
Аналіз рецензій визначає наступні основні недоліки:
- невідповідність курсового проєкту затвердженій темі;
- відсутність системності, логічної зв’язності і цілісності роботи;
- ефективність та правильність обробки просторових даних, правильність побудови алгоритму тощо;
- відсутність посилань на інформаційні джерела;
- відсутність схематичних пояснень до текстового матеріалу;
- невиконання рекомендацій в частині оформлення роботи.
Якщо робота оцінена позитивно, то здобувач допускається до захисту курсового проєкту. В іншому випадку здобувач одержує незадовільну оцінку.
Увага
Здобувач самостійно виконує курсовий проєкт. Відповідальність за теоретично і методично правильну розробку і освітлення теми курсового проєкту, а також її якість і зміст цілком і повністю лежать на здобувачеві.
Підготовка доповіді.
При підготовці доповіді здобувачу, для себе, потрібно чітко визначитися, в чому полягає мета проєкту, які основні завдання проєкту, що досліджувалось, які методи застосовувались при дослідженні, які одержані результати, які конкретні пропозиції та рекомендації зроблені. Відповіді на ці питання допоможуть структурувати зміст доповіді. Перевірити логіку доповіді виступу допоможе наступний прийом – зміст кожного абзацу сформулювати одним реченням, потім виписати по порядку всі фрази. Якщо вони вишикуються в певній послідовності, значить, виступ має чітку і логічну структуру.
На доповідь відводиться від 5 до 7 хвилин, що цілком достатньо для стислого викладення сутності проєкту і основних результатів. При доповіді матеріал проєкту необхідно представляти спокійно, чітко, в межах встановленого часового ліміту, при цьому бажаним є не читання підготовленої доповіді, а викладення матеріалу підготовленої доповіді від себе. У випадку, якщо здобувач вирішив читати доповідь, слід очикувати зниження якості представлення проєкту, що відбувається через низку факторів, а саме:
- чудово підготовлений письмовий матеріал при озвучуванні може бути важким для сприйняття;
- порушується контакт між доповідачем та членами комісії;
- нерідко читання доповіді перевищує ліміт встановленого часу;
- враження, що здобувач добре оволодів матеріалом скрадається;
- виступ може оказатися нудним.
Особливо важливі матеріали бажано представити в ілюстрованому вигляді, що може бути оформлено у вигляді презентації або у вигляді роздаткового матеріалу (таблиці, рисунки, діаграми, графіки, скріни тощо) для всіх членів комісії на листах формату А4. Всі матеріали повинні бути охайно оформлені, мати заголовки і необхідні пояснення. Для підсилення презентабельності проєкта доцільно продемонструвати проєкт (функціонування алгоритму обробки даних, роботу ГІС, подання просторових шарів, структуру бази даних) у вигляді відео наприкінці доповіді.
Увага
Презентаційний матеріал, відео здобувач завантажує у відповідний розділ дисципліни системи дистанційного навчання MOODLE до свого проєкту.
Захист курсового проєкту.
Захист курсового проєкту проводиться до екзамену з дисципліни «Фотограмметрія та дистанційне зондування». Процедура захисту передбачає публічну доповідь перед комісією. Під час доповіді здобувач в стислій формі повинен озвучити тему, назвати об’єкт, предмет і мету курсового проєкту, обґрунтувати актуальність теми, основний зміст виконаного проєкту, висновки, пропозиції і рекомендації. Тривалість доповіді не повинна перевищувати семи хвилин. Після доповіді здобувач відповідає на запитання та зауваження членів комісії.
При захисті бажано використовувати найбільш суттєві матеріали, а також результати, які отримані здобувачом особисто. Недоцільними будуть висловлювання декларативного характеру, наведення переліку нормативно-законодавчих актів та загальновідомих фактів. Під час захисту здобувач має право користуватися курсовим проєктом.
У ході захисту кваліфікаційної роботи необхідно стояти лицем до комісії. Не рекомендується читати текст докладу.
Відповідно до результатів захисту курсового проєкту виставляється оцінка, яка заноситься до екзаменаційної відомості. На «відмінно» оцінюються проєкти, присвячені актуальним проблемам. Зміст проєкту повинен бути завершеним сюжетом, який розкриває зазначену тему згідно з планом, розробленим здобувачем при допомозі наукового керівника. Проєкт має бути оформлена відповідно до викладених вище вимог. На «добре» та «задовільно» оцінюються проєкти, які розкривають у цілому тему, але не відповідають одній або кільком вищезазначеним вимогам. Загальна оцінка проєкта здійснюється з урахуванням результатів її захисту перед відповідною комісією.
Здобувачі, які отримали незадовільну оцінку на захисті, повинні виконати доопрацювання курсового проєкту і представити її для повторного захисту.
Тематика курсових проєктів з дисципліни «Фотограмметрія та дистанційне зондування»»
Увага
Даний розділ методичних вказівок містить перелік назв напрямів тематики курсових проєктів, в межах яких здобувач вищої освіти може сформулювати цікаву для себе тему курсового проєкту. Для цього, на початковому етапі викладання дисципліни (протягом 2-4 тижнів) здобувач вищої освіти звертається до викладача з питання остаточного формулювання теми або консультації і допомоги у питанні вибору тематичного напрямку і остаточного формулювання назви курсового проєкту. Бажано, щоб обрана тема слугувала основою для написання випускної кваліфікаційної роботи (проєкта).
- Основні напрямки використання аеро – і космічних знімків при топографічному картографуванні та проведенні землевпорядних робіт.
- Методи дистанційного зондування земної поверхні:
– концепція дистанційного зондування;
– діапазон частот електромагнітних хвиль, що використовуються для дистанційного зондування;
– проектування датчиків системи дистанційного зондування, носії засобів дистанційного зондування;
-організація і застосування дистанційного зондування;
- Створення основних проекцій фотограмметрії:
– проектування перспективи точки, горизонтальних і прямовисних прямих на просторовому кресленні і на епюрах;
– проектне відтворення простору на площину;
– методика побудови проективних сіток, графічне трансформування знімків.
- Основи методів наземного, аеро- і космофотознімання:
– проведення наземних, аеро- і космічних зйомок і знімальних систем. Основні методи зйомки;
– аналіз та вибір вибір методів зйомки земної поверхні;
– формування системи аерофотознімання і її програмних комплексів. Аерофотознімальний процес.
- Аерофотознімальні системи та фізичні основи побудови зображень:
-спеціальні види аерокосмічної зйомки;
– радіогеодезичні станції спостереження і навігаційні GPS. Геометричні параметри аерофото-знімального польоту.
- Складання проекту виконання аерофотознімальних робіт:
– визначення та формування систем координат, що застосовуються у фотограмметрії;
– використання математичної основи фотограмметрії;
- проектування об’єкту в системи координат точок місцевості.
- Визначення координат досліджуємого об’єкту:
- визначення координат точок об’єкта на місцевості, що рухається;
– проектування та побудова системи координат відповідних точок похилого, горизонтального знімка на місцевості.
- Елементи внутрішнього і зовнішнього орієнтування знімка.
- Аналіз зображення на знімку:
-проектування зображень та визначення геометричних властивостей горизонтального знімка;
-визначення зсуву зображення точки на знімку, викликане рельєфом місцевості та обумовлене його нахилом;
-особливості проектування наземної фотограмметрії.
- Технології фототопографічного знімання.
- Фотосхеми і способи їхнього виготовлення:
– формування заданого масштабу і оформлення фотосхеми заданого об’єкту;
– оцінка якості аерофотознімальних робіт та матеріалів.
- Види картографічної продукції і технологія її виготовлення:
– прив’язка аерознімків при фотограмметричному згущенні опорної мережі. Склад робіт. Підготовчі роботи. Складання проекту;
– рекогностування й обстеження пунктів державної геодезичної мережі;
– вибір контурних точок (опознаків). Польові геодезичні роботи. Обчислювальні роботи. Оформлення матеріалів прив’язки.
- Дешифрування фотознімків:
– інформаційні можливості сучасного програмного забезпечення ДЗЗ;
– організація і виконання камерального, польового й аеровізуального дешифрування;
– технології польового візуального дешифрування.
– удосконалення елементів знімальної системи й основних параметрів аерофотознімання для сільськогосподарського дешифрування.
- Цифрова фотограмметрія:
– основні технічні системи и цифрової фотограмметрії;
– цифрова фотографія. Сучасні цифрові знімальні камери і системи;
– основні технології цифрової фотограмметрії;
– цифрові фотограмметричні станції та основні види продукції.
- Сканування фотографічних зображень:
– побудова цифрових моделей об’єктів;
– автоматична побудова земної поверхні;
– цифрове ортофототрансформування;
– способи створення цифрових моделей місцевості за матеріалами аерофотознімання;
– наземне лазерне сканування. Лазерні сканувальні системи повітряного базування. Радарні системи;
– технології використання безпілотних літальних апаратів.
Критерії оцінювання роботи.
Оцінка курсового проєкту здійснюється за 100-бальною шкалою. Об’єктами оцінювання є три складові: зміст, оформлення та захист курсової роботи. складається з двох частин:
1) виконання курсового проєкту (70 балів)
2) оформлення роботи (10 балів)
3) захист (20 балів).
Критерії оцінювання елементів виконаної курсового проекту:
- Виконання курсового проєкту – 70 балів, зокрема оцінюються:
-змістовна повнота письмового висвітлення теми, -логічність і послідовність викладення результатів роботи,
-дослідження вітчизняних та зарубіжних інформаційних джерел; аналіз нормативно-технічної документації
-відповідність виконання роботи поставленій меті та технічному завданню.
-лаконічність тверджень і рівень застосування наукової мови, -наявність практичного висвітлення досліджуваної проблематики;
-якість картографічних матеріалів, отриманих при опрацюванні знімків у відповідному програмному забезпеченні;
-ступінь самостійності проведеної роботи;
- Оформлення – 10 балів, зокрема оцінюються:
-відповідність обсягу та оформлення роботи встановленим вимогам;
-структурна, графічна, орфографічна та пунктуаційна грамотність,
-наявність у додатках до роботи самостійно складених документів;
-посилання на використану літературу і нормативні документи.
- Захист – максимальна оцінка 20 балів, зокрема оцінюються:
3.1. Доповідь (до 10 хв) – 10 балів, зокрема оцінюються:
-достатня змістовна інформативність і лаконічність висловлювань.
-змістовна повнота усного висвітлення теми,
-високий рівень узагальнення результатів дослідження,
3.2. Презентація (мультимедіа) – 10 балів, зокрема оцінюються:
-чітка відповіддність презентації змісту доповіді,
-синхронність ілюстрованої і мовної інформації;
-наявність необхідної ілюстрованої інформації – топографічні карти, растри, віддешифрованих матеріал тощо.
- Обговорення (відповіді на питання) – 10 балів, зокрема оцінюються:
-повнота, глибина і обґрунтованість відповідей на питання членів комісії за змістом роботи; -ґрунтовність висновків та рекомендацій щодо практичного використання результатів роботи.
Оцінка «відмінно» (90-100 балів) ставиться, якщо ЗВО:
1) показав глибокі теоретичні знання з дисципліни
2) оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, творчо осмислювати, формулювати висновки;
3) дає свої пропозиції і рекомендації з предмету дослідження;
4) виконав роботу грамотно літературною українською мовою;
5) оформив роботу у відповідності до вимог і подав її до захисту у визначений кафедрою термін;
6) на захисті продемонстрував глибокі знання теми дослідження, якісно виконано картографічні матеріали, твердо і впевнено відповів на запитання членів комісії.
Оцінка «добре» (75-89 балів) ставиться, якщо ЗВО:
1) показав досить високі теоретичні знання з дисципліни
2) оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, осмислювати їх, формулювати висновки, але не завжди критично ставиться до використаних джерел та літератури;
3) дає свої пропозиції і рекомендації з предмету дослідження, однак відчуває труднощі щодо їх обґрунтування;
4) виконав роботу грамотно літературною українською мовою, але допустив нечисленні граматичні та стилістичні помилки;
5) оформив роботу у відповідності до вимог і подав її до захисту у визначений кафедрою термін;
6) на захисті продемонстрував добрі знання з теми дослідження, картографічні матеріали виконано добре з деякими технічними помилками, відповів на запитання членів комісії;
Оцінка «задовільно» (60-74 балів) ставиться, якщо ЗВО:
1) показав достатні теоретичні знання з тієї дисципліни (дисциплін), з якої виконується дана робота:
2) в основному оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, осмислювати їх, формулювати висновки, однак допускає в роботі порушення принципів логічного і послідовного викладу матеріалу, мають місце окремі фактичні помилки і неточності;
3) не може сформулювати пропозиції і рекомендації з теми дослідження, або обґрунтувати їх;
4) допускає помилки в оформленні роботи;
5) допускає численні граматичні та стилістичні помилки:
6) на захисті продемонстрував задовільні знання з теми роботи, але не зумів впевнено й чітко відповісти на додаткові запитання членів комісії, картографічні матеріали зроблено не якісно, не у відповідності до Інструкції з топографічного знімання.
Оцінка «незадовільно» (до 60 балів) ставиться в тому випадку, коли ЗВО, допущений до захисту кваліфікаційної роботи, абсолютно в ній не орієнтується, не може відповісти на жодне запитання членів комісії, або виявиться, що робота є плагіатом, немає картографічних матеріалів